Після завершення першого етапу тестів у Бахрейні керівник команди McLaren Андреа Стелла дав відверту оцінку позиціям команд на 2026 рік, визнавши, що його команда наразі відстає від Mercedes і Ferrari. Хоча висновки робити ще зарано, оскільки команди проводили заїзди з різною кількістю пального та режимами роботи двигуна, довготривалі симуляції заїздів, проведені у четвер та п’ятницю, почали привідкривати завісу над тим, що чекає на в сезоні 2026 року.
Традиційна “велика четвірка” успішно відірвалася від решти, але Стелла швидко зазначив, що двоє з них, здається, мають невелику перевагу. Дані з останніх днів тестів свідчать, що Льюїс Гемілтон та Андреа Кімі Антонеллі були стабільно швидшими за Оскара Піастрі під час своїх симуляцій гонок. Висока швидкість Шарля Леклера в четвер встановила орієнтир, який залишався конкурентоспроможним навіть попри зміну умов на трасі. Незважаючи на те, що Red Bull привернула увагу своїм вражаючим використанням енергії, Стелла вважає, що саме “срібні стріли” та Ferrari наразі задають темп. Проте Стелла також додає, що дані тестів не є істиною в останній інстанції, хоча стабільність команд з Бреклі та Маранелло явно насторожила команду з Вокінга.
«Що стосується гоночного темпу, я можу підтвердити, що темп Ferrari виглядає досить конкурентоспроможним. У симуляції, яку провів Гемілтон, одночасно були присутні симуляції від Антонеллі та Оскара. Я думаю, що Антонеллі та Гемілтон були швидшими за нас у гоночних симуляціях. Я б сказав, що симуляція Шарля була досить конкурентоспроможною і на тому ж рівні, що й сьогоднішні симуляції. Я просто закликаю всіх бути обережними і не приділяти занадто багато уваги тому, що ми бачимо на тестах. Однак, з точки зору конкурентоспроможності, я думаю, що Ferrari і Mercedes, безумовно, можна поставити на перше місце».
Цікаво, що Стелла залишається оптимістом і вважає, що Гран-прі Австралії не буде залежати суто від переваги двигунів. Хоча правила 2026 року передбачають радикальні зміни в управлінні потужністю, змушуючи пілотів застосовувати неінтуїтивні техніки, такі як “lift and coast” в кваліфікації для накопичення енергії, керівник McLaren наполягає, що аеродинамічна ефективність залишається головним фактором. Він стверджує, що найшвидшим болідом у Мельбурні все одно буде той, який створює найбільшу притискну силу та має найвищу аеродинамічну ефективність, навіть якщо пілоти стикаються з “браком електричної енергії” нових гібридних систем.
«Іноді доводиться робити речі, які з точки зору водіння суперечать інтуїції, щоб максимально використати потужність двигуна і, таким чином, досягти найшвидшого часу проходження кола. Іноді пілотам доводиться піднімати ногу з педалі газу і котитися перед гальмуванням, що не завжди відповідає тому, як вони їздили до цього в своїй кар’єрі в автоспорті. Або в деяких високошвидкісних поворотах може бути доцільніше трохи пригальмувати, а не намагатися пройти поворот на повній швидкості. Однак це не сильно змінює вимоги до шасі.
Все одно потрібно шасі, яке забезпечує максимальну притискну силу, тому що все одно хочеться їхати поворотами якомога швидше. Це не змінює того факту, що найшвидшим болідом у Мельбурні буде той, який матиме найкращу притискну силу, буде найшвидшим у поворотах і матиме силовий агрегат, який, очевидно, буде конкурентоспроможним з точки зору потужності двигуна внутрішнього згоряння, а також з точки зору економії та розподілу потужності. Отже, все повертається до того, що це складна Формула-1, але я думаю, що ми звикнемо до цього»
Тепер пілоти та команди повинні грати в складні стратегії на швидкості понад 300 км/год. Фактично, вони повинні накопичувати енергію на швидкісних поворотах, а не проїжджати їх на повній швидкості, а відсутність традиційної системи DRS перетворила обгони на стратегічну головоломку. Проте Стелла вірить, що спорт пристосується. Для McLaren завдання залишається зрозумілим, використати дані з Бахрейну, щоб скоротити відставання від Mercedes та Ferrari перш, ніж згаснуть вогні в Мельбурні.
