До наступної гонки залишається трохи більше двох тижнів, але Pirelli вже надала інформацію про те, яку гуму команди отримають на Гран-прі Маямі та Канади. Pirelli вирішила трохи ризикнути і привезти на наступні два вікенди свою найм’якшу лінійку гуми. У розпоряджені команд будуть наступні тими гуми: хард – C3, мідіум – C4 та софт – C5.
Логіка вибору настільки м’яких шин у Маямі пояснюється характеристиками асфальту на Міжнародному автодромі Маямі. Поверхня траси там надзвичайно гладка, що зазвичай означає, що боліди мають труднощі з механічним зчепленням. Використовуючи найм’якшу гуму, що є в наявності, Pirelli надає командам найкращий шанс використати конфігурацію траси. Однак гладкість не означає легкість. Флорида славиться своєю спекотною погодою, а це створює іншу проблему – перегрів та подальшу деградацію гуми. По суті, шини не обов’язково «зношуються», але вони можуть легко перегрітися і втратити свої експлуатаційні характеристики, якщо пілоти занадто довго їдуть на межі можливостей.
В минулому році навіть за таких високих температур навколишнього середовища фактичний рівень зносу залишався відносно контрольованим. Однак в Канаді проблемою буде не можливі проблеми з перегрівом гуми чи абразивність асфальту. Трек характеризується зонами інтенсивного гальмування, тому на різких гальмуваннях пілотам потрібна гума, яка може забезпечити високий рівень зчеплення під час уповільнення, саме тому для Канади також було обрано найм’якшу доступну гуму.
Цікаво відзначити, що компанія Pirelli дещо стримала свої амбіції порівняно з минулорічним етапом у Канаді. У попередньому сезоні вони пішли ще далі й представили суміш C6, але вона була не дуже вдалою, тож в підсумку відіграла незначну роль у гоночній стратегії, оскільки більшість команд вирішили обрати стратегію з двома піт-стопами, використовуючи мідіум та хард. Залишивши C5 найм’якшим варіантом цього разу, компанія сподівається, що команди можуть переглянути свої стратегії та використати софт у гонці.
Справжньою перешкодою як для Маямі, так і для Монреаля є формат вікенду. На нас чекають два поспіль спринт-вікенди, і це кардинально змінює підхід команд до підготовки. У команд буде лише одна година вільної практики, тому з’ясувати те, як софт буде реагувати на температуру траси, а також дослідити рівень зносу буде дещо проблематично. А якщо до цього додати непередбачувану канадську погоду – особливо з огляду на те, що етап у Монреалі цьогоріч відбудеться в травні, а не в червні, нас може чекати по-справжньому «весела» гонка.
Обговорення: