Скасування Гран-прі Бахрейну та Саудівської Аравії не просто скоротило календар, а й змусило FIA переглянути підхід до забезпечення рівності можливостей для виробників. Оскільки розклад попередньо скорочено до 22 етапів, FIA офіційно скоригувала терміни для оцінки та подальшого права на оновлення в рамках програми «Додаткові можливості для розробки та модернізації» (ADUO). Змінивши критерії оцінки продуктивності двигунів, FIA намагається зберегти справедливість у сезоні, який вже зазнав значних змін.
Щоб зрозуміти, чому ці коригування є настільки важливими, треба поглянути на масштабні зміни, що визначили початок цього року. Формула-1 запровадила абсолютно новий цикл регламенту, що означає, що кожен виробник двигунів мав розробити новий силовий агрегат з нуля. У таких умовах, де на кону стоїть так багато, завжди існує ризик, що один виробник може значно відстати від інших. Система ADUO була створена як запобіжний захід, що надає додаткову підтримку тим, хто відстає від встановленого еталону. Вона гарантує, що жоден виробник не залишиться з неконкурентоспроможним двигуном протягом всього сезону.
Спочатку FIA планувала провести оцінку всіх агрегатів тричі в ході сезону після 6-го, 12-го та 18-го етапів. Однак через скасування двох гонок початкові номери етапів більше не відповідали ходу сезону. Як наслідок, перший огляд було перенесено на більш ранній термін, і тепер він відбудеться після Гран-прі Канади, яке є п’ятим етапом. Це логічний крок, оскільки він дозволяє FIA зібрати достатньо репрезентативних даних, щоб побачити, хто зазнає труднощів, і водночас це ще досить рано в сезоні, щоб додатковий час на розробку міг мати значний вплив.
Другий етап перегляду також було змінено, і тепер він запланований після Гран-прі Угорщини на 11-му етапі. Остання оцінка відбудеться по завершенню 18-го етапу сезону в Мексиці. Розподіливши ці перевірки протягом року, FIA може стежити за прогресом виробників і коригувати рівні підтримки у міру розвитку гонки за розробкою. Сама можливість оновлень надається за допомогою багаторівневої системи додаткових годин на розробку. По суті, це прогресивна шкала: чим більше виробник відстає від двигуна з найкращими характеристиками, тим більше допомоги він отримує.
Наприклад, якщо відставання виробника від лідера не перевищує двох відсотків, вважається, що він достатньо близький до рівня лідера, щоб конкурувати самостійно, і він не отримує додаткових годин. Якщо відставання становить від 2% до 4%, виробник отримує 70 годин. Ця кількість поступово збільшується, ті, хто відстає на 6-8%, отримують 150 годин. Найбільша допомога призначається тим, у кого справи йдуть зовсім кепсько. Якщо виробник відстає від еталону більше ніж на 10%, йому надається аж 230 додаткових годин на розробку, щоб допомогти йому подолати цей розрив.
Вже стало зрозуміло, що один конкретний виробник, ймовірно, потребуватиме цієї допомоги. Honda, яка гучно повернулася у Формулу-1, намагається наздогнати своїх суперників. Виявилося, що на початкових етапах сезону вони значно відстають від еталону продуктивності, що робить їх майже певним кандидатом на максимальний ліміт додаткових годин. Меншу кількість годин можуть отримати Ferrari та Audi, однак Red Bull може їх не отримати взагалі, оскільки проблеми з темпом криється більше в шасі, ніж силової установці RBPT-Ford.
Додаткові години є рятувальним колом, що надає час на моделювання та тестування, необхідні для виправлення фундаментальних проблем, які можуть виникнути під час проєктування складних силових агрегатів. Переглянутий графік означає, що результати в Монреалі матимуть ще більшу вагу, ніж зазвичай. Справа буде не лише в очках у заліках, а й у тому, які виробники офіційно будуть віднесені до категорії тих, які підпадають під умови ADUO.
Обговорення: