Рішення McLaren про заїзди до боксів під час Гран-прі Угорщини викликало чимало суперечок, однак на командному містку вважають їх єдино правильними. Головним фактором для стратегів McLaren була не стільки внутрішня боротьба, скільки зовнішня загроза. Ранній піт-стоп Льюїса Гемілтона створив реальний ризик подвійного андеркату проти обох болідів McLaren.
Аби зберегти лідерство в гонці та не віддати ініціативу суперникам, місток ухвалив рішення першим покликати Оскара Піастрі, який на той момент очолював пелотон, залишивши Норрісу можливість показати темп, про який він говорив раніше. Пояснюючи логіку цього вибору, Андреа Стелла зазначив:
«Якщо подивитися на гонку, то можна побачити, що коли Гемілтон заїжджав на піт-стоп, він перебував в позиції, з якої може здійснити андеркат щодо обох болідів McLaren, тож нам потрібно було реагувати, бо це був правильний спосіб привести болід до перемоги. Нам потрібно було, щоб один із McLaren лідирував із значним відривом від Гемілтона, тож це мав бути або Оскар, або Ландо.
Оскар лідирував, і ми вирішили, що саме його болід слід зупинити для цього. Щодо Ландо, то це відкрило можливість для іншої стратегії. Тож це не так, що ми видійшли від плану, думаючи про Оскара та Ландо. Ми відійшли, бо нам потрібно було не допустити, щоб Ferrari вийшли в лідери гонки»
Розвиваючи думку про перебіг гонки, Андреа Стелла пояснив, як вимушений захист від андеркату Гемілтона в підсумку вивів на першу позицію саме Ландо Норріса. За словами Стелли, вирішальним фактором стала не штучно створена командним містком перевага, а темп самого британця. Норріс продемонстрував вражаючу роботу із шинами, зберігаючи високу швидкість навіть на зношеному комплекті гуми. Відкинувши будь-які закиди щодо фаворитизму та надання кращої стратегії, Андреа Стелла додав:
«Гадаю, те, що сталося далі, пов’язано з різницею в темпі, адже Ландо на зношеній гумі був не набагато повільнішим за боліди на свіжій. І саме завдяки цьому він сьогодні здобув перемогу. Тож я вважаю, що це перемога завдяки швидкості, і Ландо мав можливість нею скористатися, але не тому, що команда якось спеціально прагнула створити таку ситуацію. Команда мусила перекрити Гемілтона»
Окрім суто стратегічних розрахунків, керівництво McLaren мусило зважати й на етичний бік спортивної дуелі своїх пілотів. Оскар Піастрі заслужив першу позицію ще на початку гонки, коли скористався помилкою Норріса та пройшов його захопивши лідерство. Тож на командному містку вважали цілком справедливим надати йому рівні шанси в боротьбі за перемогу. Специфіка Хунгарорингу робить обгони без колосальної переваги в швидкості майже неможливими, що робило будь-яке рішення щодо напарників надзвичайно чутливим. Стелла відзначив, що обидва пілоти підтримали підхід команди до гонок:
«До того моменту, як Оскар заїхав у бокси, він чесно вийшов у лідери в 2-му повороті, тож заслуговував на можливість спробувати виграти гонку. На інших трасах, ймовірно, Ландо міг би обігнати Оскара, але в цьому випадку це складно. Щоб це зробити, тут потрібна значна перевага в темпі. Тому ми були раді надати Оскару можливість боротися за перемогу, і водночас дбали про те, щоб захистити наш стиль гонок, такий підхід ми й обрали.
Звісно, це завжди досить тонке питання. Є багато варіантів, які можна розглянути. Але з точки зору гоночних принципів гонка була проведена на високому рівні, і я мушу подякувати Оскару та Ландо, адже це було б неможливо без двох пілотів, які приймають і підтримують наш підхід до гонок»
Після піт-стопу Піастрі, Норріс залишився на трасі ще на шість кіл і поїхав на свій піт-стоп після того, як Карлос Сайнс завадив Оскару швидко пройти себе на коло, що коштувало австралійцю вирішальних секунд. Норріс повернувся на трасу попереду в межах однієї секунди над своїм напарником по команді, і після цього почав стрімко збільшувати свою перевагу. На момент сходу Піастрі через поломку коробки передач, перевага Норріса над напарником перевищила 12 секунд.
Обговорення: