Крістіан Горнер розповів, що Red Bull могли б сформувати зовсім інший склад пілотів, оскільки Фернандо Алонсо та Шарль Леклер розглядалися як потенційні напарники для Макса Ферстаппена. У своїй автобіографії Drive колишній керівник Red Bull описав, як розглядав обидва варіанти, але зіткнувся з опором зсередини команди, що завадило реалізації будь-якого з цих варіантів.
Перша спроба Горнера стосувалася Фернандо Алонсо, який, судячи з усього, був зацікавлений у приєднанні до австрійської стайні. Дворазовий чемпіон світу обговорив цю можливість з Горнером під час Гран-прі Японії, але ця ідея швидко натрапила на опір з боку старшого радника Гельмута Марко. За словами Горнера, Марко повідомив, що менеджмент Ферстаппена був незадоволений цією перспективою, що призвело до раптового припинення початкових переговорів:
«Під час Гран-прі Японії Фернандо навіть сказав мені, що дуже хоче їздити разом із Максом у наступному сезоні. Згодом Гельмут, очевидно, від імені менеджменту Ферстаппена, дав зрозуміти, що вони не задоволені цією ідеєю»
Оскільки Алонсо вже не був реалістичним варіантом, Горнер також розглядав Шарля Леклера як іншого пілота на заміну Серхіо Переса. Він зізнався, що захоплювався швидкістю пілота Ferrari у кваліфікаціях та його бойовим характером, але також приділяв велику увагу його поведінці в команді. Горнер вважав, що незмінна відданість Леклера «скудерії», навіть у складні періоди, є доказом того, що він зможе принести користь Red Bull не лише завдяки своїй швидкості на трасі:
«Я вважав, що він міг би стати для нас ідеальним пілотом. Він був швидким, сильним на одному колі та мав рішучий характер. Звісно, він час від часу припускався помилок, якими Red Bull скористалися, але за будь-яких обставин він ніколи не критикував Ferrari. Шарль був командним гравцем, і я відчував, що він зможе заповнити прогалину, якщо Серхіо ще більше відстане. До того ж він, здавалося, відчував розчарування у Ferrari»
Пропозицію щодо Леклера також зупинив Марко, який сказав Горнеру відмовитися від цієї ідеї. Однак британець розрізняє ці два випадки, хоча він розумів, що опір щодо Алонсо йшов від менеджменту Ферстаппена, він був переконаний, що рішення щодо Леклера не походило від самого Ферстаппена чи його менеджменту. Горнер не вказав, хто в кінцевому підсумку вирішив відмовитися від перемовин з монегаском, але зазначив, що був розчарований тим, що не зміг залучити жодного з пілотів:
«Незабаром після цього Гельмут сказав мені, що я маю просто забути й про Шарля. Так само, як і з Фернандо, з цього нічого не вийде. Я відразу зрозумів, що ця вказівка не надійшла від Макса. Але хтось десь вирішив, що це не найкращий крок для Red Bull. Я був розчарований»
Обговорення: