Ландо Норріс досить спокійно поставився до боротьби з Оскаром Піастрі наприкінці гонки в Монці. Напарники по команді McLaren їхали колесо в колесо на під’їзді до другої шикани, і Норріс ненадовго виїхав на траву, однак, вийшовши з боліда, Норріс оцінив інцидент більш спокійно і визнав його чесною гонкою.
Норріс зазначив, що зсередини кокпіта така сама ситуація може сприйматися зовсім інакше, особливо коли два боліди борються на великій швидкості, а вільний простір змінюється за лічені секунди. Маючи мало часу, щоб точно оцінити, скільки місця залишає суперник, маневр може здаватися набагато агресивнішим з точки зору пілота, ніж це виглядає після гонки. Оглядаючись на цей інцидент, Норріс не бачить підстав вважати маневр Піастрі нечесним:
«Ні, все було гаразд, мені ще треба переглянути запис, але, думаю, це просто сприйняття з кокпіту: коли хтось трохи збільшує відстань, а потім їде прямо, ти так це сприймаєш, коли мчиш зі швидкістю 200 миль на годину. Ось і все. Але я вважаю, що він вчинив справедливо. Просто коли ти опиняєшся в такій ситуації і наполовину їдеш по траві, то усвідомлюєш, як швидко все може закінчитися дуже погано – просто у розпалі моменту. Але з цієї точки зору все було гаразд, і це була хороша боротьба. Тому так, хороший результат у важкій гонці»
Боротьба за позиції була лише частиною викликів, що стояли перед McLaren у Монці. Норріс і Піастрі більшу частину гонки намагалися втримати той самий темп, що й боліди Mercedes та Макс Ферстаппен, особливо коли вони втрачали перевагу від руху в сліпстрімі. Оскільки попереду не було нікого, хто міг би надати сліпстрім, боліди McLaren ставали вразливішими на довгих прямих, що ускладнювало просування вперед без ретельного розрахунку моменту для атак.
В Монці їзда за іншим болідом могла забезпечити достатню перевагу на прямих, щоб залишатися конкурентоспроможним, тоді як вихід у «чисте повітря» міг насправді зробити пілота більш вразливим до втрати позицій. Для McLaren це означало, що не було сенсу робити атаку занадто рано, якщо це загрожувало залишити болід незахищеним перед пілотами, що їхали позаду.
Тому, коли гонка наближалася до завершення, Норріс зосередився більше на виборі правильних моментів, ніж на спробі негайно відіграти позицію. Ландо пояснив, чому їзда за іншим болідом була кориснішою, ніж їзда попереду, і чому очікування до останніх кіл зрештою зіграло на його користь:
«Нам потрібен був хтось, хто б нас ніби тягнув за собою, і тоді ми могли б конкурувати, бо в такому разі ми перебували б на більш рівних умовах порівняно з ними. Гадаю, у такий день, як сьогодні, було майже добре не виходити вперед занадто часто, бо зазвичай ти завжди відставав. Але коли ти був позаду, завжди відчував, що можеш просунутися вперед. Це завжди була складна ситуація. Іноді просто треба було трохи набратися терпіння, і для мене це спрацювало на останніх двох колах. Гадаю, четверте місце – це найкращий результат, якого ми могли досягти, і четверте та п’яте місця для нас як команди – це теж добре»
Обговорення: