Ленс Стролл вважає, що Формула-1 надто ускладнила те, як пілоти отримують і використовують потужність боліда. Регламент 2026 року змушує пілотів займатися складним енергоменеджментом та пристосовуватися до непередбачуваної подачі потужності, замість того, щоб просто вимагати від боліда максимальної потужності в той момент, коли це необхідно пілоту, а не коли вирішить електроніка. Пояснюючи, чому, на його думку, це створило штучний ритм гонок, Стролл вказав на повторюваний цикл атак, накопичення енергії та очікування наступної нагоди:
«Я вже говорив про це, і дуже шкода, що ми отримали такий регламент, через який нам доводиться вести ці «йо-йо» перегони. Нам доводиться керувати зарядом батареї, і тоді в системі виникає плутанина, і вона не видає тієї потужності, на яку ми розраховуємо. Потім ми здійснюємо обгін і мусимо заряджатися протягом двох кіл, або щось подібне, і я вважаю, що справжні перегони мають бути такими: ти натискаєш на педаль, щоб отримати певну потужність, і саме її ти й отримуєш»
На думку Стролла, рішення полягає не стільки в тому, щоб навчити пілотів краще працювати з нинішньою системою, скільки у зміні філософії, що лежить в її основі. Він хоче, щоб силова установка поводилася так, щоб її поведінку можна було миттєво зрозуміти, причому реакція повинна визначатися діями пілота, а не програмним забезпеченням та вимогами до управління енергією, які створюють розрив між ними. Ленс вважає, що простіший силовий агрегат відновив би це відчуття передбачуваності, незалежно від того, чи означитиме це суттєве спрощення нинішньої гібридної системи, чи, зрештою, повернення до атмосферних двигунів:
«Якщо ти хочеш 50% потужності, ти отримуєш 50% потужності, а якщо 100%, то отримуєш 100% – ось як, на мою думку, має бути. Але зараз ми опинилися з цим не надто приємним регламентом, тому, сподіваємося, ситуація покращиться. Я думаю, що, якщо ми не перейдемо на атмосферні двигуни або просто на простіші силові агрегати, які вирішать проблеми, з якими ми стикаємося, то нічого не зміниться»
Крім нових силових, боліди отримали іншу аеродинаміку, це означає, що тепер пілоти мають меншу притискну силу, ніж в еру «граунд ефекту», що робить їх повільнішими. Якщо до цього додати ще й той факт, що наприкінці довгих прямих боліди втрачають швидкість, оскільки силові переходять в режим накопичення енергії, ситуація стає ще складнішою. Це змушує пілотів враховувати ще один аспект продуктивності, водночас керуючи болідом, який, на думку Стролла, просто приносить менше задоволення від водіння. Описуючи більш широкий вплив регламенту на відчуття з кокпіту, Стролл зосередився не стільки на самих технічних складнощах, скільки на тому, що було втрачено в результаті:
«[Підхід до керування] у боліді не змінюється, який би болід ти не керував, він завжди вимагає від тебе думати про різні речі. Тому це просто ще один аспект, про який треба думати, але це просто не приносить задоволення. Просто нецікаво керувати болідами, які втрачають потужність наприкінці прямої, як це роблять ці боліди, як це передбачає цей регламент, а також через те, що ми втратили притискну силу в поворотах порівняно з попередніми роками лише для того, щоб забезпечити роботу цих силових агрегатів. Це просто не так цікаво, як було раніше»
Обговорення: