Давня критика регламенту Формули-1 2026 року з боку Макса Ферстаппена отримує все більше підтверджень, адже у паддоку дедалі гучніше лунають голоси на підтримку його позиції. У розмові з журналістами в Угорщині, Ферстаппен наголосив, що його наполеглива критика випливає зі справжньої турботи про чесність змагань у цьому виді спорту, а не про власне місце на подіумі. Коментуючи зміну настроїв у паддоку, де інші пілоти та команди стикаються з тими самими проблемами, Ферстаппен пояснив:
«Я вже давно висловлюю свою думку щодо цього регламенту. Спочатку більшість людей казали: “Він скаржиться, йому слід замовкнути”. Але мушу сказати, що протягом останніх кількох гонок дедалі більше людей бачать те саме, що я передбачав ще дуже давно. І справа не в тому, що я більше не виграю, просто мені небайдужий сам продукт»
Основна проблема регламенту 2026 року полягає в тому, як програмне забезпечення та силові агрегати, керовані алгоритмами, нівелюють індивідуальні навички водіння. Причина цієї стурбованості стає зрозумілою, якщо проаналізувати, як сучасні силові агрегати змінюють підхід пілота за кермом. На трасах, де боліди працюють на помітно меншій потужності за традиційними стандартами Формули-1, пілоти змушені керувати болідом неінтуїтивно.
Раніше додаткова швидкість на вході в поворот винагороджувала пілота виграшем часу на виході з нього. Однак за чинними регламентом агресивне проходження поворотів розряджає батарею, що потім впливає на швидкість боліда на наступній прямій. Пояснюючи, як ці обмеження змушують пілотів змінювати свої основні техніки водіння, Ферстаппен зазначив:
«Звісно, коли люди постійно мене про це запитують, можливо, це не завжди сприймається позитивно. Але я просто висловлюю свою думку, бо бачу, що певні речі неминучі. Іноді люди кажуть: “Так, але це була чудова гонка”. А я відповідаю: “Так, але те, як ми зараз змагаємося, не є цілком реалістичним”. А потім ти приїжджаєш на деякі траси і їдеш на потужності, яка за стандартами Формули-1 є досить низькою. Це трохи болісно, і я роками передбачав, що так і буде»
Замість безкомпромісної боротьби на кожному метрі дистанції сучасний регламент змушує гонщиків працювати в режимі постійної економії, де швидкість у повороті може зіграти проти самого пілота. Спроба виграти кілька сотих секунди у віражі через агресивний пілотаж перетворюється на енергетичну пастку і позбавляючи болід максимальної швидкості на розгоні.
У результаті пілотам доводиться ламати свої гоночні інстинкти, підлаштовувати роботу педаллю газу, використовувати незвичні траєкторії та свідомо сповільнюватися, аби зберегти баланс системи. Така специфіка роботи алгоритмів створює оманово щільну боротьбу на трасі, адже грати на випередження стало ризиковано. Розповідаючи про те, як електроніка карає за сміливість у поворотах і нівелює чистий талант, Макс наголосив:
«Справа лише у тому, як ти натискаєш на педаль газу. Будучи іноді швидшим у повороті, ти втрачаєш більше на наступній прямій, що, звісно, не так, як має бути. У будь-якій гоночній серії, якщо ти виграєш час у повороті, це просто безкоштовний час кола. Зазвичай тебе тоді не карають на прямій. А зараз тобі дійсно доводиться думати: “О, мені треба використовувати іншу передачу, іншу техніку гальмування або інший спосіб повернення на педаль газу”.
По суті, це просто нейтралізація значної частини часу кола, і саме тому, мабуть, загалом ви бачите багато рівних сутичок між командами, а також між напарниками по команді, адже іноді неможливо досягти переваги. Вам не дозволяють створити перевагу, бо це просто покарає вас на наступній прямій».
Штучне вирівнювання темпу безпосередньо вдарило по найвидовищнішому елементу Формули-1 – прямому протистоянню колесо в колесо. Якщо раніше обгін був мистецтвом, яке вимагало від пілота грамотної роботи та сміливості на пізньому гальмуванні, то нинішній регламент звели його до математичного розрахунку й натискання кнопки. Поєднання активної аеродинаміки, яка розкладає крила для максимального зниження опору, та колосальної різниці у потужності батарей створило дивну аномалію, вирішальні маневри відбуваються не на вході у поворот, а посеред прямої.
Якщо болід попереду вичерпує заряд акумулятора, переслідувач легко проходить його без жодного ризику чи особливих зусиль. І хоча часта зміна позицій може створювати для глядачів ілюзію видовищності, цим обгонам бракує тактичної глибини та духу справжнього суперництва. Жорстко критикуючи надмірне захоплення активними крилами та штучну механіку атак, Макс Ферстаппен відверто описав, як ця боротьба виглядає з кокпіта:
«Це зовсім інше. Мені це не дуже подобається. Іноді це насправді дуже кумедно, коли бачиш, як перед тобою борються гонщики, вони витрачають енергію, а ти, фактично нічого не роблячи, просто обганяєш їх. Ти просто обганяєш їх на наступній прямій, буквально нічого не роблячи. Це не так, як має бути.
Крім того, коли ці крила розкладені всюди, ти значно зменшуєш опір під час їзди в слід за суперником. Звісно, це робиться з очевидних причин, але я віддаю перевагу тому, щоб їхати в слід за кимось, а потім, можливо, спробувати обігнати на гальмуванні чи ще якось. Зараз обгін іноді відбувається посеред прямої і це трохи дивно»
Такий підхід підкреслює глибокий конфлікт між штучною видовищністю та традиційними цінностями Формули-1. Легкі й численні обгони здатні вразити недосвідчену аудиторію, проте для відданих поціновувачів автоспорту така динаміка виглядає фальшивою. Чітко розрізняючи комерційне шоу та справжнє гоночне мистецтво, Макс підсумував:
«Проблема, звичайно, у тому, що справжні шанувальники гонок це розуміють. Ті, хто не є фанатами гонок, вважають це крутим, бо просто бачать більше обгонів, але це нереально. Це не те, у чому полягає суть гонок»
Обговорення: